скучний

скучний: -а́, -е́.

1) Який відчуває нудьгу; невеселий. || Який виражає нудьгу. || у знач. ім. скучни́й, -но́го, ч.; скучна́, -но́ї, ж. Той, хто відчуває нудьгу.

2) Який викликає нудьгу; нецікавий. || Який не викликає інтересу. || Який викликає нудьгу своєю одноманітністю, монотонністю, похмурістю. || Позбавлений різноманітності, яскравості, радості.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

скучний — прикметник … Орфографічний словник української мови
Стеценко, Владимир Иванович — Владимир Иванович Стеценко Полное имя Владимир Иванович Стеценко Дата рождения 1 февраля 1941(1941 02 01) (71 год) Место рождения Донецк … Википедия
скучненький — а, е. Досить скучний … Український тлумачний словник
скучність — ності, ж. Абстр. ім. до скучний … Український тлумачний словник
скучно — 1) Присл. до скучний. 2) у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Про почуття нудьги, туги, яке охоплює кого небудь. 3) у знач. присудк. сл. Про відчуття нудьги, яка панує де небудь … Український тлумачний словник
скучнуватий — а, е. Трохи скучний … Український тлумачний словник
зуновний — на, не, Ол. Скучний, надьгуватий … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике